That's all, folks 🫡

На обід і на вечірній прощальний пляжинг

На Санжійку (останній)

Пляжинг

На пляж у Санжейку

Після BRM 200, 300, 400 і 600, вже думав 1000 їхати в наступному році. Але черкащани, як і минулого разу, закинули цікавий маршрут, Сєрж сказав - поїхали, і я не розмірковуючи сказав - а поїхали!)

День 1 (360 км):
Стартанули з Києва в 5:20, свіженькі, ще і з попутним вітром долетіли до Черкас на легку з середньою 32,5 з однією коротенькою зупинкою на каву і все починалося ідеально, як би не одне але: В мене перед Черкасами шось почало нити праве коліно. Я подумав то щось незначне, зараз посидимо, перекусимо в маку і воно відпустить. Але на виїзді з Черкас воно в мене добряче стрельнуло, що я ледь з велосипеда не навернувся. Ну, шо робить, попереду ще 800км, їхати треба і педалювати трохи боляче, але можна. Від повороту на Смілу дорога погіршилась, почались горочки, я ще на свіжу якось тягнув більше лівою і їхали ми в непоганому темпі, хоча і відчуття в коліні були неприємні. Доїхали до Пантаївки - це селище мого дитинства, куди я їздив до своєї прабабусі. Залишилась від нього тільки назва, навіть будинок де вона жила, я знайти не зміг (скоріше за все знесли). По ідеальній дорозі ми натиснули до Олександрії на ночівлю. В готелі я вже ледь ходив. На ніч намазав фастум-гелем, але він виявився до сраки. Лягли пізно, десь о першій ночі.

День 2 (347 км):
Підйом о 4 ранку, відчуття що і не спав, коліно болить, але дорога кличе. Їду як можу, Сєрж тащить мене на колесі, ніби норм, але ліва нога втомлюється, а права болить і віддає аж в стопу. Зупиняємось частіше ніж хотілося б. Повертаєм на Дніпро, починається шалений мордодуй, спека, Серж мужньо веде, я позаду повзу однією лівою, швидкість суттєво падає, але тримаємось. Хєр нас шо зупинить. Біля Дніпра за порадою дружини Сєржа купуємо чудодійну мазь, знеболювальне і якісь пігулки. В Дніпрі жеремо, відновлюємо сили, ховаємось від спеки. Я мажу коліно, випиваю пігулки і знеболювальне. Йду в мак в туалет, поки сиджу там, лунає тривога, заклад зачиняється. Я виходжу - нікого нема, всі двері зачинені, шо робить?) поки бігаю і стукаю в усі двері і вже думаю як собі зробити біг-мак, Серж дзвонить в службу підтримки мака щоб мене визволили)) Я все ж таки набираюсь нахабства, йду через кухню до службових приміщень, знаходжу якісь двері, вони незачинені і я вибігаю на волю. Їдем далі)
Відчуваю, що коліно почувається значно краще, але все ж таки їду не в повну силу, дорога від Царичанки перетворюється на бетонне шосе ідеального зразка, спека поступово спадає, я вже періодично підміняю втомленого Сєржа, бо і в нього коліно почало боліти. Так два каліки вже в темну докручують до Решетилівки. Заселяємось в готель на краю містечка із загадковою назвою 777. До нас вже тут були інші рандонєри, весело каже господар)) Ми втомлені, але нескорені лягаємо спать.

День 3 (313 км):
Вирішили шикануть і поспать на годинку більше. На виїзді з Решетилівки заїхали на заправку, попили кави з хотдогом і на харківську трасу. Далі розписувати особливо нема чого. Це просто десь 200км пекла. Вдень повітря 30 градусів, дорога - 55. На небі ні хмаринки аж до 5 години вечора. Вода і напої йдуть як в суху землю, дається в знаки втома від велосипеда, болять вже і руки, і срака, і ноги. Вітер майже зустрічний, хоча за прогнозом були сподівання на боковий і майже попутний місцями. Помилкою було їхати першу половину дня поруч і не мінятися і десь за 150км до фінішу ми вирішуємо змінювати одне одного кожні 5км. Трохи легше, нескінченна одноманітна траса стає якось ділимою на зміни, швидкість набираєтся, але вже біля Борисполя на останній зупинці, я відчуваю шо коліно всьо, знов розвалилось, болить, і вже з іншої сторони, каденс високий тримати не можу, давити сильно теж. Але бажання доїхати до фінішу вище цього)) Серж наступає на педалі, я стиснувши зуби тримаюсь за ним як можу, ми долітаємо до Чернігівської під тривогу, gps курвить, але вже похєр - ми вже Легенди 😁

Підсумок:
- Маршрут бімба і умови демократичні (черкащани молодці)
- Тисяча не така страшна як я собі уявляв, але досвід менших бреветів і бажано до 600 включно - обовʼязковий. Багато висновків можна для себе зробити за цей час.
- Безкамерка - ти чудо. Жодного проколу. Комфорт на висоті у порівнянні з камерами.
- Баланс: ліва / права - 56 / 44 відсотки по потужності. Найбільший розліт був у другий день, там ліва нога вже горіла, а права просто боліла.
- Добре їхати з надійним компаньйоном, який дотягне тебе у скрутну мить))

Deportes principales

Serj Nobody 🇺🇦

BRM 1000 - Я Легенда

38 fotos

20 comentarios

Segmentos

Regístrate para ver más actividades de Serj Nobody 🇺🇦

That's all, folks 🫡

На обід і на вечірній прощальний пляжинг

На Санжійку (останній)

Пляжинг

На пляж у Санжейку

¿Quieres ver más?

La mejor aplicación para corredores y ciclistas

Regístrate gratis. Haz un seguimiento de tu progreso y alcanza tus objetivos. Únete a los 100 millones de usuarios activos de Strava.

Ver más de Serj